Розвиток інтелектуальних та
науково-дослідницьких здібностей особистості шляхом використання сучасних
підходів викладання інформатики
В умовах
становлення інформаційного суспільства навчальний процес розглядається як засіб
розвитку учнів. А головне завдання школи
полягає в тому,щоб не тільки дати знання, а й створити стійку мотивацію до
навчання, спонукати учнів до самоосвіти, пов'язаної з розвитком їх інтелектуальних
і науково-дослідних здібностей.
Сучасне суспільство ставить перед школою
задачу підготовки випускників, здатних:
·
орієнтуватися в змінних життєвих
ситуаціях, самостійно добувати необхідні знання, застосовувати їх на практиці
для вирішення різноманітних ситуацій, здійснювати навчання протягом всього
життя;
·
самостійно критично мислити, бачити
виникаючі проблеми і шукати шляхи раціонального їх рішення, використовуючи
сучасні технології;
·
чітко усвідомлювати, де і яким чином
набуті ними знання можуть бути застосовані;
·
бути здатними генерувати нові ідеї,
творчо мислити;
·
активно використовувати знання і навички
в практичній або науковій діяльності.
Одним із
способів розвитку творчості школярів є використовування сучасних інформаційних
технологій. Комп’ютер як новий засіб навчання, розкриває в належній мірі свої
можливості, коли він орієнтований на розвиток духовно багатої, творчої
особистості, її образного мислення, уяви, фантазії, емоційної сфери. мислення.
У ряді педагогічних
досліджень останніх років особлива увага приділяється розробці шляхів формування
мислення, цілеспрямованому розвитку інтелектуальних
умінь, навчання пізнавального пошуку, до яких відносяться: аналіз, синтез,
порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизація, класифікація,
систематизація й тому подібне.
Моделювання як
метод пізнання є центральним в освітньому процесі, де використовуються комп'ютерні
технології. Дидактичним засобом навчання з використанням технології моделювання
є навчальний проект. Під проектом розуміємо чітко описане завдання, яке має
кінцевий результат і практичну значимість. Методика навчального проекту
передбачає самостійне обрання учнем проекту, визначення із графіком його
реалізації й формами звіту. Якість засвоєння теоретичного матеріалу або
виконання практичних завдань залежить від потреб і мотивів учня. Адже інтерес є
одним з найважливіших факторів сприйняття інформації. Тому метод проектів є потужним
педагогічним засобом, а проектне навчання активізує “дійсне навчання”, основою якого
є індивідуально-творчий розвиток будь-якої особистості, залучення до цього
процесу самої дитини.
В навчанні
інформатики на уроках і позаурочний необхідно створювати атмосферу творчого
пошуку, що допомагає школяреві якомога більш повно розкрити свої здібності. Для
цього на уроках необхідно використовувати елементи розвиваючого навчання:
проблемні ситуації, творчі завдання, застосовувати проектний метод, привертати
школярів до самостійної науково-дослідної діяльності. Інформатика має величезні
можливості для розумового розвитку учнів завдяки винятковій ясності й точності
своїх понять, виводі формулювань. Вона, поруч із іншими шкільними предметами,
вирішує завдання всебічного гармонійного розвитку й формування особистості. Отримані
в навчанні інформатики знання, уміння й навички, досягнутий розумовий розвиток
повинні допомогти учням в їхній адаптації до швидко мінливих умов життя. Однак,
будь-який розумовий процес починається тільки тоді, коли виникає проблемна ситуація, якщо думка зустрічається
із протиріччям, якщо з'являється щось, що розходиться з наявними в накопиченому
досвіді знаннями. Разом з тим, далеко не кожна людина готова до розв'язку проблемної
ситуації. Більшість діють “по штампах”, по готових рецептах “типового
розв'язку”, тому губляться там, де потрібні самостійне міркування й розв'язок.
Розглянемо
практику застосування різних методів у системі урочної форми організації
навчального процесу в рамках дисципліни «Інформатика».
1. Модельний метод. Головний
акцент у навчанні модельним методом робиться не на компонент отримання знань, а
на компонент придбання способів діяльності і ціннісних орієнтацій. Тут
змінюється позиція учня від об'єкта навчання до активного суб'єкта навчання,
який самостійно видобуває інформацію та конструює необхідні для цього способи
дії. Позиція педагога переходить з транслятора змісту навчання у менеджера,
організатора та експерта, функції якого полягають у грамотній постановці
завдань, організації процесу їх вирішення та експертизи отриманих учнями рішень
на предмет відповідності запланованим результатам.
На
мій погляд, модельний метод досить різнопланово можна використовувати в системі
уроків, наприклад, як основний метод при вивченні нового матеріалу в
комбінованому уроці.
У ході уроку
викладач знайомить учнів з поняттям операційної системи, які програми,
службові, прикладні, входять в операційну систему. Далі учні знайомляться з
етапами завантаження операційної системи: спочатку вивчається теорія питання,
потім за допомогою проектора вони візуально спостерігають за етапами
завантаження операційної системи з коментарем педагога. Після чого роблять те ж
саме, але парами, сидячи на робочих місцях за персональними комп'ютерами.
Наступний етап
уроку полягає у фронтальному опитуванні учнів по основних пристроях комп'ютера
(функціональна схема комп'ютера): для чого служать пристрої комп'ютера ?
Проблемна
ситуація: Як можна назвати одним словом все те, що було перераховано? І чи має
операційна система "це"? Учні повинні прийти до поняття «функції».
Викладач підводить учнів до цього поняття. Як і будь-який інший об'єкт, предмет
або явище, операційна система теж має ряд конкретних функцій. Далі з наочним
показом викладача учні намагаються сформулювати ці функції операційної системи
(ряд проблемних ситуацій: викладач створює - учні вирішують).
Функція
викладача: координувати цей процес, аналізувати результати, знаходячи помилки.
У деяких випадках модельний метод може включати в себе практичну роботу, як
засіб, що служить доказом або спростуванням теоретичного припущення.
2. Метод «Вчимося разом» спрямований на
формування в учнів комунікативних навичок і навичок колективної роботи, що
важливо для дослідницької діяльності. Даний метод продуктивно реалізується в
ході уроків-творчих лабораторій, уроків-практикумів, уроків-семінарів. Він
заснований на роботі різнорівневих груп, кожна з яких отримує одне завдання,
яке є під завданням якої-небудь великої теми, над якою працює вся група.
Усередині підгрупи учні самостійно визначають ролі кожного, забезпечуючи, таким
чином, мотивацію навчання та рефлексію діяльності.
Наприклад,
вивчення загальної характеристики комп’ютерних вірусів пропонується у формі
творчої лабораторії. Одним з етапів уроку є складання класифікації
досліджуваних об’єктів. З цією метою групам пропонуються різнорівневі завдання
(у відповідність з особистісними особливостями їх членів).
1. Розділіть
віруси на 3 групи, схожі за ознаками. Визначте ознаку, яку ви поклали в основу
класифікації. Згадайте класифікацію видів небезпеки.
2. Розділіть
віруси на 3 групи, схожі за ознаками. Визначте ознаку, яку ви поклали в основу
класифікації. Згадайте таке поняття як «алгоритм роботи».
3. Розгляньте
два стовпчики вірусів - за середовищем перебування і способом зараження
середовища перебування. Запропонуйте класифікацію всередині кожного стовпчика
вірусів. Дайте назви кожної отриманої групи.
4. Запропонуйте
класифікацію вірусів за двома основними ознаками. Поясніть поняття резидентних
і нерезидентних вірусів. За підсумками роботи груп на дошці складається
класифікації вірусів.
3. Метод усіх можливих варіантів («дерево рішень») використовується
для раціоналізації процесу прийняття рішень у ситуації, коли неможливо дати
просту і однозначну відповідь на поставлене завдання.
Наприклад, при
вивченні методів обробки і передачі інформації ми пропонуємо учням досліджувати
способи передачі інформації від одного об'єкта до іншого, знайти можливі
позитивні і негативні сторони того чи іншого технічного рішення. Відповідь
виходить неоднозначною.
4. ПОПС-формула - метод, який використовується
при обговоренні дискусійних проблем, при виконанні вправ, в яких потрібно
зайняти певну позицію. Це проста форма роботи на уроці, коли потрібно виробити
аргументи, що дозволяє сформулювати і представити свою думку в чіткій і стислій
формі. Найбільш результативно даний метод застосовується на уроках вивчення
нового матеріалу. Схема роботи наступна.
П - позиція (у
чому полягає точка зору) - я вважаю , що ...
О -
обгрунтування (доводи на підтримку позиції) - ... тому , що ...
П - приклад
(факти, що ілюструють довід) - ... наприклад ...
С - наслідок
(висновок, заклик до прийняття позиції) - ... тому ... Наприклад, при вивченні
теми «Служби Інтернету» учням пропонується висловити і обґрунтувати свою точку
зору щодо унікальності Інтернету, спираючись на ПОПС-формулу. Один з варіантів
відповіді.
(П) Я вважаю ,
що Інтернет є унікальним винаходом, (О) тому що на сьогоднішній день йому немає
альтернативи. (П) Перш за все, це найбільша в світі мережа: по числу користувачів,
по території покриття, за сумарним обсягом переданого трафіку, за кількістю
мереж, що входять до її складу. Це легка у нарощуванні мережа, яка не має
єдиного центру управління і в той же час працює за єдиними правилами і надає
всім своїм користувачам єдиний набір послуг, (С) тому Інтернет - унікальне
неосяжне інформаційне наповнення і простота доступу до цієї інформації для всіх
її користувачів!
Даний метод
сприяє формуванню таких навичок, як уміння структурувати матеріал; формулювання
висновків і умовиводів; пояснення, доказ і захист власних ідей; прояв
креативності в проблемній ситуації.
5. Проблемний метод найбільш
різноманітний за своїми формами і можливостям використання. У тому чи іншому
випадку він, в першу чергу, спрямований на формування в учнів здатності
виокремити проблему, висунути гіпотезу, запропонувати методи вирішення
проблеми, узагальнити отримані результати і сформулювати висновки. Один з
варіантів, коли педагог навмисно створює проблемну ситуацію і організовує
пошукову діяльність учнів щодо самостійної підготовки навчальних проблем і їх
вирішення - вищий рівень проблемності.
Прийом «Мозковий штурм» - це хороший
спосіб включення в роботу всіх членів групи, який дозволяє вислухати думку
кожного, швидко генерувати безліч ідей. Кожен у групі має можливість висловити
свою думку, що звичайно підвищує самооцінку. У групі діють правила роботи «Не
оцінюй!» або «Не критикуй!» чи «Не винось інформацію з групи!», «Тут і
сьогодні!» Задається тема, формується питання, дається час для обговорення і
кожен висловлює свою думку по колу. Викладач «занурює» учнів у проблему. У ході
роботи він записує все, що пропонують учні. Кожна ідея, кожен факт важливі і
повинні бути зафіксовані. Записувати ідеї треба без нумерації - по мірі їх
надходження, в короткій формі, без виправлень і коментарів чи інтерпретацій.
Мозковий штурм може бути індивідуальним, парним або груповим. Виконуються
основні правила проведення мозкового штурму.
Прийом «Асоціація». На самому
початку уроку учням пропонується записати всі асоціації, які виникають у них на
фразу "База даних".
1 етап: Учні
записують всі виниклі у них асоціації на аркуші паперу або в зошиті.
2 етап:
Об'єднують ці асоціації в парі.
3 етап:
Об'єднають асоціації в групі.
4 етап: Працюючи
в групі, становлять розповідь «Що ми знаємо про бази даних», використовуючи всі
асоціації групи.
5 етап: Працюючи
в групі, виконують завдання: Яку незвичайну нову базу даних ви б хотіли
створити? Які функції вона повинна виконувати?
6 етап: Робота в
групі триває. Питання: «Як ви будете створювати нову незвичайну базу даних? Які
прийоми будете використовувати?».
7 етап:
Завдання: «Вам необхідно створити базу даних обліку добрих корисних вчинків
людини. Подумайте , які дані потрібно до неї внести і чому?».
Прийом «Кластери». Кластер - це спосіб графічної
організації матеріалу, що дозволяє зробити наочними ті розумові процеси, які
відбуваються при зануренні в ту чи іншу тему (після прослуховування розповіді
викладача, прочитання навчального тексту і т. д). Кластер є відображенням
нелінійної форми мислення. Іноді такий спосіб називають «наочним мозковим
штурмом».
Відбувається
виділення смислових одиниць тексту і графічне оформлення в певному порядку у
вигляді грона. Використовувати даний прийом можна на всіх етапах уроку: на
стадії виклику, осмислення, рефлексії або в якості стратегії уроку в цілому. Це
педагогічна стратегія, яка допомагає учням вільно і відкрито думати з приводу
якої теми. Цей прийом використовується для стимулювання розумової діяльності до
того, як визначена тема або в якості засобу для підбиття підсумків,
стимулювання появи нових асоціацій або графічного зображення нових уявлень. Це
письмовий рід діяльності служить інструментом навчання писемного мовлення, дає
доступ власним знанням, розумінню або уявленням про певну тему.
Таким чином, ми
бачимо, що в проблемний метод органічно вписуються і інші методи дослідницької
технології, що дозволяє нам його вважати
основним (пріоритетним) у системі дослідницької технології.
Ще однією
важливою формою роботи на уроці, в ході якої формується дослідницька
компетенція учня, є практична робота.
Це саме та форма занять, в рамках якої вони повинні проводити пошук і відбір
необхідних джерел знань, здійснювати аналіз, порівняння, оцінку процесів, що
спостерігаються, обґрунтовувати свою точку зору і формулювати висновки,
відповідні (невідповідні) висунутій гіпотезі. На мій погляд, практичні роботи з
інформатики спрямовані на формування всіх структурних одиниць розглянутої
системи дослідницької компетенції (компетентності) .
Немає коментарів:
Дописати коментар